Любов до себе — це не емоція і не стан, якого потрібно досягти. Це спосіб ставлення до себе, у якому зникає потреба постійно себе оцінювати, виправляти чи засуджувати.
Головна ідея
Любов до себе починається не з великих рішень, а зі здатності хоча б ненадовго перестати бути для себе власним критиком. Вона не означає відсутність слабкостей чи внутрішніх конфліктів. Вона означає, що зміни відбуваються не через самозаперечення, а через прийняття і підтримку себе. Саме така внутрішня опора поступово змінює спосіб думати, відчувати, будувати стосунки та жити.
Хід практики
Зупиніться і зверніть увагу на себе
На кілька хвилин відкладіть усі справи й поставте собі просте запитання: «Як мені зараз із собою?» Не поспішайте відповідати. Просто дозвольте з’явитися тому, що є: втомі, напрузі, спокою чи байдужості.
Не оцінюйте свої відчуття
Не діліть свій стан на «добрий» чи «поганий». Достатньо просто визнати: «Це є». Сам факт чесного контакту із собою вже є важливим кроком.
Підтримайте себе
Уявіть, що звертаєтеся до близької людини, яка зараз потребує підтримки. Спробуйте так само звернутися до себе: «Я з тобою». Без вимоги негайно змінитися чи стати кращим.
Дозвольте собі бути недосконалим
Тихо скажіть собі: «Я можу зараз не бути ідеальним». І просто поспостерігайте, що це змінює у Вашому внутрішньому стані. Любов до себе починається не тоді, коли людина стає досконалою, а тоді, коли перестає відмовляти собі в підтримці, прийнятті та доброзичливому ставленні.